Крик душі на розі вулиць пустого міста
Посеред бульварів та шумних авеню
Мрії про кохання зліплені із тіста
В які знову підсипають брехню
Його признали психом всі лікарі
Діагноз підтвердив навіть доктор Хаус
А він з небесами укладає парі
Ніби, насправді, існує Санта Клаус
І вкотре з самотністю наодинці
Почуття психопата падуть на листок
Немов із в’язниці тікають злочинці
Котрі до її серця відкрили замок
І вона впізнає до болі знайомий почерк
Особисту колекцію римованих думок
Між рядків у минуле, щоб поставити прочерк
Саме там де почався шлях помилОк