Не ходжу парками великого міста
І себе на думці все частіше ловлю,
Що спокій настояний на травах лісу
Я тричі в день по чайній ложці п'ю.
Мене не п' янить вже тьохкіт солов'ї,
Хочу чути журавлів"курли",
в узвишші
Серцю милий не гомін ручаїв,
А озеро в оправі із німої тиші. Чарує душу осінь золота,
А не зелений гай шумливий.
В житті щось загубила, щось знайшла
І тим, хоч трішки, а - щаслива