Ти загубився у своїх думках...
Шукаєш вихід, ти є вільний птах!
Душа втомилась від проблем, біди…
Та сила волі допоможе, мчи!
Небесний сокіл, ти париш до зір!

Лети високо на вітрилах мрій…
Космічне небо…мерехтять зірки,
Не зупиняйся, твій політ душі…
Високі гори, далі небокрай…
Всі горизонти миру відкривай…
Глибокий подих, змах крилом і Вись…
Натхненним, вільним з Неба повернись!

*****
Променеве серце
Не буде щеміти,
Вже не знає болю,
Перестало нити…
Відчай весь покинув,
В грудях спокій став,
Райдугою в небі
Новий день настав!
Я не хочу суму,
Кров не рветься з вен.
Повторилось ехо
Звуком із пісень…
Кольорова казка
Райських квіток цвіт,
Оточила сонцем
Мій блакитний Світ…
Я пройдуся полем
В золотих степах...
Доля моя лине,
Наче вільний птах!
Розсипав волосся
Вітер степовий,
Оточив колоссям,

Душу відновив...
Розгулялась в небі
Райдуга краса...
Залишився в серці -
Промінь - то Весна!
*****
Хіба може душа, що відкрилася Світлу -
Помсту в серці нести
та творити всім зло!?
Хіба промінь вже всякнув,
Відійшов десь на відстань:
Відступив, полетів, не дає більш тепло?
Ні, не так, бо ще тліє надія!
Бо Володар небесний надає вкотре шанс!
Але як докричатися Ангел зуміє:
Говорити не може, прошепоче, як птах...
Обирати потрібно - ту, єдину стежину,
А духовність, що в серці - рятівний путівник,
Вона вірно підкаже в вирішальну хвилину:
Як знайти вірну путь і впізнати свій шанс.
Не піддатись спокусі - повернути наліво...
Крокувати направо, може теж варіант?
Можна йти навпростець,
перестрибнути вміло,
Пронестись з вітром вмить - звуковий стрибок-квант!
Головне пам'ятати, що кругом Божі очі
І Він спуску не зробить
за всі кривди людські.
Як пройти свою ниву і достойною бути!?
Не звернути з дороги -
обирати тобі!
*****
Багато болю завдає
брехня людині,
В безвинне серце голками клює…
Але від ненависті ворог згине
І перш за все зганьбить себе!
Спочатку заплямована душа страждає -
Через підступну гру людську,
Бо заздрість мозок роз'їдає,
Не мають совісті вражини, ні жалю...
Не має міри та бездарність,
Не знає спокою вночі...
Весь час вмикає хитру наглість,
Все точить леза та ножі…
І замість того, щоб радіти,

Й плекати власні надбання -
Проводить час, щоб підгледіти
Й совати ніс в чуже життя.
І так проходять її роки:
В безславній засідці щодня,
А потім карма в усі боки,
Й невчасне, пізнє каяття...
А та душа, що була щира -
Омилась променем вона!
Повітряні, небесні крила -
Її віднесли в майбуття!
*****
Та музика, що надихає,
Як двері в життя відкриває...
Увіковічує диво,
Летить вічна пісня красива...
Чарівна мелодія казки...
Знов тіла торкається ласка...
І хвиля тепла виринає,
Коли та мелодія грає.
Нас різні хвилини стрічають,
Та струни в душі все ж співають...
І випита чаша Грааля,
А та все мелодія грає...
Вона нас відносить в далеке
І ми летимо, як лелеки...
Поєднуємось у всесвітню -
Прекрасну, божественну пісню!

*****
Просто жити, не спішити,
Смакувати відчуття...
І нехай несуть лелеки,
Ці прекрасні дні життя...
І продовжується диво
До самісіньких зірок.
Наша вся життєва нива -
Розмаїття із думок…
Ми вдихаємо повітря,
Задивляємось в блакить...
Там яскравий відблиск Світла
Вічним променем горить!

Ми черпаємо натхнення
І даруємо тепло:
Нашим рідним, друзям, дітям...
Знову щастя ожило!
Все в промінні веселиться...
На просторі, в благодаті!
Жайворонок, ген з-за хмари
Буде з піснею літати!