Для когось Супермен - то еталон героя,
Для когось - Бетмен, Робін Гуд чи й Велетень Максим ...
Та в нашого незламного народу
Є свій нескорений сміливий непокірний син.

То наш солдат, військовий, просто воїн,
То тато чийсь, дідусь, чи просто ще юнак.
То наша слава, наша щира гордість.
То незалежності та неба мирного маяк.

Вони пішли державу боронити,
Дітей своїх і наших, рідних і батьків.
Щоб ми могли під мирним небом жити -
Самі ж втрачали побратимів на війні...

Батьки втрачають сина чи дочку,
І діти тата, хтось втрачає маму...
Щоб ми любили рідних та сім'ю,
Щоби ми мир та спокій цінували ...

Тому не маємо ми права забувати,
Що ми живі - бо там, на фронті, воїн
Не спить, воює, щоби ми змогли
Не втратити те цінне, що ми маєм
І зберегти, як вони нам Україну зберегли.

Уклін військовим, вони справді міць!
То наші воїни, що світлом шлях торують!
Хай буде мирним небо, що за кожним з них стоїть.
Все буде добре! Все буде Україна!