Страх переповнює живі душі, Людське горе зростає на очах, На допомогу приходять небайдужі, Гарячі сльози ллються по щоках. Мрії розвіялись як густий туман, В полоні усі наші думки, Біль не стихає від кровавих ран, Плинуть страшні дні і тяжкі роки... Холодні та німі вуста мовчать, Бездонні очі потонули в озері зла, Їх ніхто вже не буде зустрічать, Сповиває могили жовто-гаряча мла... Тільки пам'ять залишиться на віки, Закарбовані обличчя, тяжкі повіки... Неподвижні губи, кам'яні серця, Не оживити вже ніколи, жалю по самі вінця... Вітер виє, ридає земля, На могилах полягло нещасне гілля, В повітрі запахло воском, Навколо палає свіча... Наших Героїв не забудемо! Ворогів ніколи не пробачимо! На коліна не впадемо! Славу Україні збережемо!
17.03.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Гей, вороженьки! Рік за роком знову й знову Створювали злобну зброю, Проспівуючи і скорюючись злому слову Засипляйте! Засипляйте! Засипляйте! Мені шкода, гей, вороженьки, Що прийшли на нашу землю, Йдучи на смерть в чужу країну. Засипляйте! Засипляйте! Засипляйте! Мені шкода, гей, вороженьки, Що напали на чужий дім, Вмить змішайтеся з землею, Уві сні навіки спить. Засипляйте! Засипляйте! Засипляйте!
Гей, вороженьки, Спатимете в землі холодній, Очі не піднімайте, Ви ж хотіли землі цієї, Хіба, що хижун з-під синього неба Кинеться на вас. Засипляйте! Засипляйте! Засипляйте!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час справедливої розплати для неї настав. Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо. Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.
В демократичних країнах майорять українські прапори. Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах. Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори. Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.
Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх. Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились. окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг... За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.
Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила - Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка... вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила, Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.
На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі. Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни - Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.
московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила. Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила. росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила. Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.
Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви. На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ. Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви. Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав. Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо. Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.
Олігархи, бізнесмени й деякі політики втікають з корабля. Елітні, приватні літаки й чартерні рейси пронизують небо. Під ними – наша лютнева, передвоєнна, українська земля. Україну покидають її злодії та зрадники ганебно й таємно.
Подбали про себе... В небезпечні часи їм є де відсидітись Й награбованого в нас ще вистарчить на багато поколінь. За кордоном – не одна затишна "хатина". Є ж де подітись. Зі сім'ями та родинами скористались втечею без сумлінь.
Скільки ще Україна терпітиме моральну наругу над собою, Дозволятиме пройдисвітам грабувати себе й зраджувати? Доки буде боротися з тією вражою, московською ордою? Пора всім дати по заслугах, всю цю непотріб перемагати!
На захист Батьківщини прийдуть не олігархи й бізнесмени. Вони миттю, як щурі, вже втікають з українського корабля І, бажано, з кінцями. Люди здають на духовність екзамени. Дякуємо закордонню, яке в час війни нам плече підставля.
За Вітчизну боротимуться прості люди, українські солдати. Вкотре волонтери з добровольцями встануть на повен ріст. Територіальну оборону міст та сіл триматимуть резервісти І всі українці, в яких є чи немає до військової справи хист.
Чи буде повномасштабне, російське вторгнення в Україну? Досконалу й точну відповідь на питання не дасть нам ніхто. Без сумнівів, росія хоче перетворити родючі землі на руїну. Хто їй це дозволить: наш народ, Америка, Європа, НАТО?!
Саме зараз на хиткому, політичному, українському ґрунті Бачимо справжніх і відданих друзів, синів та дочок України. Прорвемось! Слава рідному народу – цій українській "хунті"! Хай переможно минає ця зима й рясніє цвіт нашої калини!
С онце над неозорою, мальовничою Україною встає. Л агідно світить рікам, морям, горам і долам. А бсурдна росія жити вільно, спокійно нам не дає. В котре вражі солдати, танки, ракети... - за видноколом. А рмія українська від сусідів рідний край захищає.
У час воєнної смути вона - разом з народом. К рила, мов янгол, над Батьківщиною розправляє. Р ізниці не робить між північчю, півднем, заходом й сходом. А ртилеристи, десантники, льотчики, танкісти, прикордонники, зв'язківці, медики. Ї х на лінії фронту забагато ніколи не буває. Н аближають перемогу й зенітники, ракетники, штурмани, сапери, капелани, розвідники... І менитими стають справжні Герої. Війна серця наші крає.
Г ероїчно воюють українці на фронті і в тилу. Е кзамен на духовну зрілість в час війни пройде кожен. Р ух опору рашистам набрав стрімку, незворотну силу. О рки зрозуміли, на що український народ спроможен. Я знаю, чим закічиться ця битва кривава. М ир з перемогою мужні воїни скоро принесуть.
С лава Україні!!! Героям слава!!! Л юбов до отчої землі - наша одвічна суть! А інакше тепер вже й бути не може. В оїни світла та добра переможуть зло й тінь. А гресора Бог ще справедливо накаже. Амінь!!!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ВоєнніХоч би нам перемогти, встигнути, возвеличити…
Хоч би нам перемогти, встигнути, возвеличити…
хоч би нам зуміти в світі мінливих цінностей, подій, дум відрізнити красиве, здорове зерно від порожньої полови в тиші почути галас і крик, по нотах прочитати ворожбитський шум від завуальованого й другорядного перейти до основи
хоч би нам встигнути простягнути надійну руку допомоги тим, хто її, дійсно, потребує й лише тим, хто того - вартий зробити особистий вагомий внесок до історичної перемоги разом зі світовою спільнотою зшити світ цей роздертий
хоч би нам вволю напитись кришталевої, джерельної води надихатись найкращим у світі вітчизняним повітрям від України, мови, символіки, калини, чорнобривців набратись снаги сплести віночок любові землі, народу, родині, сім'ї, дітям
хоч би нам змогти свій національний код возвеличити, розумом осягнути побачити в ньому наш головний, одвічний сенс і народний скарб чим далі від хижих внутрішніх та зовнішніх ворогів сягнути набратись життєдайної сили й відвоювати власні кордони карт
хоч би нам віддати гідну шану патріотам - тим, хто покинув тихе, спокійне і мирне життя заради світлого майбутнього й нас тим, хто воює чи вже воював на фронті, хто на "нулі" чи в тилу загинув у воєнний, неймовірно важливий, вирішальний для держави час
хоч би нам переступити через високі пороги і гострі внутрішні граблі достойно й гідно об'єднатись навколо національних цінностей відбудувати повоєнну Україну, цивілізовано піднятись на верхні щаблі свідомо привести народ до демократичних закономірностей
хоч би нам перемогти холодну, безпросвітну, рашистську пітьму священною водою окропити святу, неозору, багатостраждальну землю благодатним Господнім вогнем нещадно випалити московську тьму знищити ненависть до людей, притаманну комунізму, росії, кремлю
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ПатріотичніЧотири відліку часу, що наближають до перемоги
Чотири відліку часу, що наближають до перемоги
Двадцять четвертого лютого. Зима. Розпочалася ж безглузда війна. Разом з надією прийшла весна. Літо, осінь і знову зима, А кінця краю щось їй нема.
Спочатку вважали, що мабуть це сон, Хіба ж ми чекали армагедон? Загарбали швидко квітучий Херсон. "Брат" виявився - хамелеон, Тупий, жорстокий, як той бізон.
Весна пролетіла, відняла життя. Надію вселило літо в серця. І осінь довела нема вороття. Зима відродила в країні - борця, Спалимо вщент ми цьОго "братцЯ".
Неписаний мабуть для нього закон. Хай їх добиває наш кожен прокльон. Повернемо землі усі, як Херсон! Станцює весь світ в унісон, Ще й вальс переможний БостОн.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
