Звичайна річка, хто назвав,
Скільки тече уже — не знати,
З’являвся вітер, хвилі гнав,
Кортіло гладити, піймати.

Скелястий берег, круча в бік,
Пливе повз верби, тихо в’ється,
У сні, немов, води потік,
Буває, хвиля підніметься.

Стежки у травах і піском,
Озерце панське, осокори,
Вздовж поза хатою, двором
Духм’яний берег, косогори.

Калини цвіт, черемух, трав,
У хвилях зілля, лілій диво…
Манив той рай, завжди стрічав
І загадково, і шумливо.

20.07.2024.