Гніздо журавлине на стрісі самотньо
Чекає лелек із далеких доріг,
Вже скоро весна й прилетять пташенята
До рідного дому з чужої землі.

Та як сумували лелеки у краї,
Де все там чуже, все нерідне душі!
Немає там щастя, рідний спів не лунає,
Не така там природа, не такі там птахи...

Тому так чекають лелеки весни
І знову готуються в дорогу далеку.
Додому! Додому, де стіни - свої,
Де все дороге, де все любе серцю!

Де люди радіють крізь сльози та біль,
Де сонце ласкаво голубить сердечко.
Де серед печалі, і втрат, і руїн
Так хочеться жити! Так хочеться вити гніздечко!

Не всі журавлі долетять до гнізда,
Хтось крила зламає у польоті тяжкому.
Та манить птахів батьків сторона,
Бо навіть загинути легше у рідному домі...

Вже скоро побачимо ключ журавлиний
І вірні птахи прилетять з чужини.
Хай буде весна у журавликів мирною,
Хай їхні пташата не знають війни...

Марина Семйоник