Колись ти згадаєш мене,
І з очей підуть сльози.
Колись ти покличешь до себе,
Але душа моя скаже досить.

Тоді закричиш, що змінився добряче,
Що погано без мене, що любишь назавжди.
В той момент моє серце заплаче,
Але гордість підніме й дорогу покаже.

Тоді схопиш за руку, впадеш на коліна,
Ти ж в нас цар і не звик програвати.
Але сердце в мені вже одягло залізо,
І не думає більше знімати.

І крокую я впевнено у життя вже без тебе!
Пам'ять досі викликає флешбеки.
Хочу знов стати сильною, гарною, й вільно
Обирати фарби для нової себе!

©_Alex.aaa_virshi_