Втомилася весна боротися, Злі сили руйнують рідний край, Гіркі й криваві сльози котяться, Зупинись, невинних людей, не вбивай!
Весна була плакуча і сумна, Дощі не змили кров із нашої землі, Що спричинила проклятая війна, Вороги бездушні і страшенно злі.
А ми мріяли про Перемогу, Спокійне і щасливе життя, Кожну хвилину молилися Богу, За Мирне небо та світле майбуття.
Та печаль, журба і нестерпна біль, Проводжають весну в холодну далечінь, Йде на зустріч спекотнеє літо, На полях колоситься пшениця і жито.
Літо, подаруй діткам відпочинок і радість, Мирне небо, міцне здоров'ячко і жвавість, Захисти від злого й ворожого, Всім-всім маляткам Благословіння Божого!
Діти - наше світло і щасливе майбутнє, Сонячні промінчики, які зігрівають весь світ, Хай у всіх діток, буде дитинство - найкраще і незабутнє, Молюсь за малят і передаю всім-всім привіт!
01.06.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Українські діти… Окупація, викрадення, депортація…
Дика московія колонізує наші села та міста. Мілітаризує не лише дорослих, а й дітей. На землях, окупованих росіянами, освіта - Під тотальним впливом рашистських сітей.
Всі воєнні злочини окупантів у мирній Україні - Геноцид вільнолюбного, сусіднього народу. Нанесені нам рани - болісні, тяжкі, незагоєні... Українські діти втрачають життя та свободу.
Малі українці теж зазнають військової агресії. Вони є серед жертв терору: вбиті, поранені... Живуть в сірім мороці окупаційної депресії. Тисячі - насильно викрадені та депортовані.
Рашисти зробили тих діточок заручниками. Сховали їх в Криму та на своїй території. Відібрані телефони... Вони стали невільниками. росія блокує доступ до будь-якої інформації.
Дітей, що живуть на окупованих територіях, Силоміць асимілюють в російську спільноту. Вчителі з росії навчають їх по своїх підручниках І вони змушені терпіти мерзенну москальноту.
Мілітаризацію діток росія веде ще змалечку Через мережу дозвільних центрів та шкіл. Насаджує мову, історію... Заходить здалечку. Потім - їхні герої, спецуроки, зброя, вишкіл.
Крадуть дітей після вбивств батьків і звідусіль: З інтернатів, лікарень, фільтраційних таборів, З евакуації. Тяжко повернути когось звідтіль. Їдуть "на відпочинок" й зі згоди батьків.
Гіркою є доля депортованих дітей на чужині. Їх дають на перевиховання та всиновлення. Там у них немає під ногами рідної твердині. Псевдопропаганда. Вербовка на війну. Гноблення.
Все робиться досить грамотно, не випадково. росія прагне знищити українську націю. Позбавляє ідентичності та рідних продумано. Сіє ворожнечу й ненависть. Веде русифікацію.
Повернення дітей з депортації йде повільно. Дуже складно робити ці надважливі кроки. Серце болить, що вони живуть там невільно. Надіємось на допомогу. Світ же - широкий...
Те, що роблять російські агресори в Україні, Є справжнім злочином проти людства. росію покарають чи всі будуть "занепокоєні"? москва не визнає міжнародного законодавства...
У Туреччині і в Сирії гримів потужний, вбивчий землетрус... Світ сколихнуло страшне й невимовне людське горе. Про деформації землі попереджав вчений, як Нострадамус, Але... Падали будинки, рвались газогони, гинули люди, кричало море...
Лічені секунди - й тисячі безневинних людських жертв, Десятки тисяч скалічених стихією та зниклих безвісти. Вздовж лінії тектонічного розлому розгулялась смерть. Ріки сліз і руйнацій - в один момент. Як людям це перенести?
Підземні процеси... Значна сейсмічна активність... Магнітуда тих хвиль - майже до восьми балів. Несподівані події, втрати людей, висока смертність. Хвилі меншої сили прокотилися Європою й пішли далі...
Зруйновані вщент будинки стали для їх жильців домовиною. Міцно затиснули дітей і дорослих в смертельних обіймах. Руйнівна сила котилася зловісною, вибірковою лавиною. Де цвіли щастя й добробут, поселилися руїни і страх.
Всього лише за декілька десятків життєвих секунд Літосферні плити змістились на три - п'ять рокових метри. Природна стихія... Звучить вирішальний, сумний акорд... Сто п'ятдесят кілометрів - суцільні та нескінченні розломи.
Трагічні поштовхи землі ще дають про себе знати. Це - надовго... Хоч би люди більше не втрачали життя. Здригається планета... Мусимо її леліяти, берегти, а не нищити й добивати. Запізнілим для людства може стати його каяття.
В Україні - також можливі певні землетруси. Ми знаходимося на краю того ж сейсмоактивного поясу. Земля - жива... Щомиті з глибин подаються надважливі імпульси. Потрібно уважніше прислухатись до земного пульсу.
