А гори димлять,
А гори не знають,
Як очі горять,
Як душі палають.
Вершинам і схилам.
Вершинам і схилам.
У небо летіти
Не мається сили.
Навіщо,
вершини та схили,
вам знати,
Що може над гори
із серця зринати
Над брили, над скелі,
аж - аж понад небо?
Холодному каменю
крила не треба.
На місці одному
вкривається мохом
лиш той, хто в житті
не любив анітрохи.
Кадіте імлою,
німі верховини.
А ми із тобою
У небо полинем,
Туди, де любов є.