На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
Остудила вона, вогонь кохання його,
від розлуки.
Під назвою Війна !
Він і вона – сопіли в унісон,
від жаги кохання вночі.
Тільки й чути серця стукіт.
На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
А в повітрі вирувало кохання,
І не знали, ці двоє,
що поєднала їх війна.
І стріли Амура проникли –
Стрілами їхні серця.
Так керувала доля,
поєднала для вічного кохання.
Поєднала і залишила живими.
Він і вона.
Тепер їх двоє.
Їх поєднала Війна!

• Твір:

  зеленоокий
  світ зеленоокий
  а в мене
  очі зовсім не такі
  брунатні
  трішки з подихом каштанів
  осіннім попелищем
  ледь гірким
  а небо
  в нього очі - то блакиті
  безмежні простори
  безмежжя краєвид
  а в тебе
  очі й крапельку не сині
  а темряви
  пекельний смолоскип
  два кольори
  брунатний і темніший
  як застарілі скалки бурштину
  єднаються
  єднаються цим світом
  зеленооким світом у одну
  одну - єдину цілісність навіки
  єдину темноокість кольорів
  брунатний
  темний
  кольори бурштину
  під синім
  і зеленим
  навіки

  2013 рік.