Завтрашній день нагадує пастку
Як і замовчування – ласкаве ововчення
Стає все страшніше маленький тягар

А я все без змін
Чекаю в капкані ласку
На мить інавгурації свого механізму
Дієвого такого-то, надкорисного

Чи бажане варто чекать?
Може його збудувать?

Жадав я поміч від білокрилих
Бідоносних та гордих створінь
З корисного – тільки їх тінь

Деталі та вм’ятини твого механізму
Я б зрозумів, але й сам невтерпець
Побачити те, на що стелять доріжку
Відчути весь холод й запиленість
Віршомазних, брудних
Доволі сумних орхідей

Липневий день
у хмарах, мов в вінку,
Сміється сонцем,
вітром заглядає
В зелений берег,
звивисту ріку,
Що поміж верб,
в долині протікає.

Перегорнув
все листя у кущів,
У тіні верб
на хвильку притаївся,
Піднявсь угору,
хмар вінок розплів,
У синє небо,
в хвилях задивився.

06.07.2024.

• Твір:

  Притуманений день
  після ночі,
  Заховався десь вітер,
  чи спить,
  Мої ноги іти неохочі,
  А мені до природи кортить.

  У найближче ---
  це берег з рікою,
  Верболозу кущі, осоки,
  У мовчанні
  із ними постою,
  Зазирну в голубінь висоти.

  Те мовчання
  про спокій подбає,
  Погойдаються
  хвилі в очах,
  Не сумує воно,
  не зітхає,
  І не має потреби
  в словах.

  09.12.2023.

• Твір:

  Пропала посмішка
  зимова білозуба,
  Неначе в тіні
  сірий стоїть день,
  Останнє листя
  вітер рве із дуба,
  Своїх сумних
  співаючи пісень.

  Вслухається могутній,
  білка скаче,
  У затишнім
  ховається дуплі,
  Ясен скрипить,
  чи стогне, може, плаче
  В спустіле поле
  поряд у ріллі.

  29.12.2023.

• Твір:

  Небо сьогодні сонячне й красиве..
  Майже прозоре,якщо придивитись.
  Проміння сонячні гуляють по камінню,
  А вітер теплий віє над подвір'ям.

  Сьогодні тихо,лиш птахи співають..
  Десь зрідка зустрічаєш ти людей.
  Летять птахи,як дні ті пролітають,
  Щасливим першим,літнім днем ..