Досі пахне печами
І холод після слабкого
Дощу проходить дим,
Що прикриває все
П’янким запахом печі.
В епоху гаджетів
Люди ще не забули тепло
Від печі.
Ліс віками ніс тепло і їжу.
В найтемніші роки добра піч
Зберігала життя людини.
Живий вогник приваблює
Дітей і мрійливих дорослих.
Досі пахне печами
І холод після слабкого
Дощу проходить дим,
Що прикриває все
П’янким запахом печі.
В епоху гаджетів
Люди ще не забули тепло
Від печі.
Ліс віками ніс тепло і їжу.
В найтемніші роки добра піч
Зберігала життя людини.
Живий вогник приваблює
Дітей і мрійливих дорослих.
В тишині блукав цигарки дим.
І в голові блукали думки.
Це все вона! Ні!
Це все він!
І думки розривали душу на шматки.
А, може, винні ми удвох,
що щастя зґавили на двох.
В мене запитали.. - Чому почав парити..?
В відповідь сказав - : Стало проще жити.
Але подумай.. Пар в легеннях.. шкодить більше чим просроченні пельмені..
Так.. Я розумію, але вдихаючи цей дим, я відчуваю те, як нарік вживаючи амфетамін..
Я все обдумав та рішив, краще вдихнути той шкідливий дим..
Чим в ночі страдати від дурниць вот тих..
Насправді прокурені легені досить сильна штука..
Але йому хотілось.. просто знову це відчути.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
