“Як довго тебе чекала
Чому не приходила ти?”
Глубока осінь,
похмура погода, навкруги нікого..крім…

Дитяча гойдалка, маленька дівчинка у гойдалці сидить.
У сукні, яка мені знайомою здалася,
Так у мене в дитинстві… була така ж!!!
-“Чому одна ти,
легко так одягнена?
Де твої батьки?”
“Батьки померли, коли?
Ти знаєшь сама”...
Риси обличчя здалися знайомими,
До болю серце защемив…
Це мабудь я сама маленька..
Дитину цю притулила до себе,
Та загорнула у пальто.
Розтерла ручки, щечки.
-“Ти не одна тепер, ми разом.
Я люблю тебе, ти мене прости..”