ПІШОВ З ЖИТТЯ
( Світлій пам’яті Дмитра Павличка )

Пішов з життя, та залиши́всь в серцях,
Поет, людина, патріот країни,
У нього правда бу́ла на вустах,
Був гідним сином неньки-України.

Зали́шив нам свої́ «ДВА КОЛЬОРИ́»,
Які звучать не тільки в Україні,
Про них нам шелестять і явори́,
Звучать вони на мові солов’їній.

Пішов з життя… Він з гідністю пішов,
Сліди його видніються усюди,
Мав при житті повагу і любов,
За вчинки й слово цінували люди.

Зали́шив по собі́ доробок-скарб,
Який роками він творив душею,
Додав туди відтінків різних фарб,
Та сам уже стоїть він за межею.

Пішов з життя, та в пам’яті лиши́всь,
Стежки́ його не стануть чагарями,
Із усіма наза́вжди він простивсь
Й ніко́ли не пройде́ться поміж нами.

Пішов з життя… у засвіти пішов,
Пройшов він на землі свої́ дороги,
Дмитро Павличко в вічність відійшов,
А тут лишив доробок і пороги.

30.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 972413