Зграї ворон і голубині
Кружляють в небі --- на весну!
Неначе в ніжнім павутинні
В сплетінні спогадів живу.

Мого села весна згадалась,
Той хрускіт льоду на ріці,
Як танув сніг і оголялись
Стежки, дороги, камінці.

Текли струмки, переливались,
Крик білих чайок долинав,
З-під неба ще птахи злітались,
Погляд обіймами стрічав.

Тихенько капала вниз стріха...
В калюжі тріпавсь горобець...
Була в тім радість, була втіха,
Спішилось в берег навпростець.

Звало туди, тягло, манило,
Де очерет стояв-рудів,
Сонце ласкавістю світило,
В хвилях гойдався
лід, хрустів.

11.02.2024.