Мене ніде не було від початку,
Я практично чужа для вас всіх.
Ніде я не ставила крапку,
За мною лиш замете сніг.

Мене не зупиниш, валізи зібрала,
Я розсіялась серед тисячі міст.
Від початку я вражень шукала,
Такий мій карʼєрний зріст.

Мов загублена душа у світі,
Ці краї мені й рідні й чужі.
Мов роса, що стікає по житі,
Мов стовпи, що стоять на межі.

Хто не знає дому й спокою,
Той зі хворою душею живе.
Не тягну я нікого з собою,
Хто захоче, той зі мною піде…