Про життя Кожен вчинок має свої наслідки

Кожен вчинок має свої наслідки

Де б не були ми в юності чи у затінку,
Що б не робили: як, коли та де,
Лиш пам’ятай, що кожен вчинок має свої наслідки,
Все зроблене в житті завжди тебе знайде.
Коли по стежці ти ідеш душею чистою
І позитивом все кругом наповнюєш,
Словами ніжними ти світ цей заколисуєш,
Ти щирістю своєю волю Божу сповнюєш.
А коли з серця вусебіч вирує злоба люта,
Й порад зі сторони почути так не хочеться,
Душа немов кайданами окута
І душиться, і від безсилля, корчиться.
Тож пам’ятаймо по життю проходячи,
Живімо так, щоб не жаліти потім в старості.
А кожен вчинок має свої наслідки.
Отож живім своє життя в спокої мирі й радості.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Час не лікує

Час не лікує

Час не лікує –
Він пливе, мов вихор, пливе у вічність
стрімко, мов струмочком.
Час не лікує –
Тільки бальзамує криваві рани
туги за синочком.
Час не лікує –
А серденько плаче, криваві сльози
очі обпікають.
Час не лікує –
А душа ридає, лише в молитві
серце відкриваю.
Час не лікує –
А молитва лине ввись небесну
до самого Бога.
Час не лікує –
А думки шепочуть, щоб Богу милая
була моя дорога.
Час не лікує –
Ми усі це знаєм. Не завжди нам
приходиться радіти.
Але щоби приходити до РАЮ,
Повинні бути щирі ми,
як діти.

Любов Колодій

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Релігійна тематика Душа

Душа

Душа одягнута у тіло пішла в цей світ
Повільним кроком.
Ступала легко і несміло щоб не зранитись
Ненароком.
Все пізнавала й розуміла :
Довіру вірність і бажання.
Вона свідомо проходила свій шлях земний,
Повен навчання.
І всі важкі випробування долала мужньо,
Знову й знову.
Жила піднесена в коханні,
І світську вже вела розмову.
Душа жила ….. Зносилось тіло….
Вже сивина покрила скроні…..
Вона до вічності хотіла,
Їй важко вже в земнім полоні…
……..
Душа зраділа й посміхнулась
Відчула….
Може вже літати.
І піднялась високо в небо
Екзамен із життя складати.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика таємниці в мені

таємниці в мені

у мені живуть чотири:
одна — вперта, мов стіна.
друга — сяє, як те щастя,
чи сама, чи не сама.

третя — ніжна і ранима,
прочитай з її лиця;
а четверта — як картина:
як мистецтво з рук творця.

усі разом – блискавиці:
то сміються, то у бій.
всі чотири таємниці
так живуть в душі моїй.

14:59, 04/11/2019 (Тернопіль, вул. Бордуляка)

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика ювелірна душа

ювелірна душа

відпустити болюче минуле…
ти пройшла вже багато сходин.
а що було, – те було, загуло…
а що є? найцінніший один.

і забути нікчемні образи.
а для чого, скажи, це тобі?..
“тупі фрази” і “чмошні зарази” –
та пішли вони разом усі!

незнавці ювелірних прикрас –
вже й без просьби забрали “моє”.
лиш душа – то мій цінний алмаз.
зачепити? – і током приб’є.

як той паросток, що крізь асфальти,
я — та сила, що виросла з ран.
і хай я не стрибатиму в сальто,
тихо знаю свій внутрішній план.

10:00, 22/09/2019 (Тернопіль, вул. Бордуляка)

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика ТАТУ

ТАТУ

Поцілунки голкою,
Біль татуювання.
На тілі троянда,
Як ніжне кохання.
Кохання в минулому,
Що забути мушу.
Шипами троянда
Ранить мою душу.

Л. Закієва, Торино 2021р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Філософські На що стелять доріжку

На що стелять доріжку

Завтрашній день нагадує пастку
Як і замовчування – ласкаве ововчення
Стає все страшніше маленький тягар

А я все без змін
Чекаю в капкані ласку
На мить інавгурації свого механізму
Дієвого такого-то, надкорисного

Чи бажане варто чекать?
Може його збудувать?

Жадав я поміч від білокрилих
Бідоносних та гордих створінь
З корисного – тільки їх тінь

Деталі та вм’ятини твого механізму
Я б зрозумів, але й сам невтерпець
Побачити те, на що стелять доріжку
Відчути весь холод й запиленість
Віршомазних, брудних
Доволі сумних орхідей

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика Твердію

Твердію

Твердіють п’ятки
Надто довго я ходив по цій землі
Твердіють ранки
Досі помиляюсь, мов у перші дні

У пам’яті лиш те, що “не по праву”
Те, що не потрібно брати в славу
Як грішив я
Шкодив
Руйнував
Кого підло, безкорисно підставляв

Мішечок мій дорожній
Забитий золотом
Але чомусь порожній
Казали, що вже накип затвердів
А я у мить помолодів

Усю міцність шкіри та души
Ніколи не відчуєш ти

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Філософські Там горить твоя надія

Там горить твоя надія

Це найкраще що я бачу
І найгірше в що я вірю
За межею – вогнестійкість
Не спали свою надію

Поширені періоди, де граємо у класики
Розвинулась релігія, сховались всі у пасики
Солодкі ці фантазії, у сотах береже
Якщо, раптово, мед і запече
Страх нешвидко, болісно втече

Клянись своїм соратникам
Клянись, що їх забув
Цифри, крейду, течію
У яку ти і пірнув
Поширелося прагнення, та ти це не почув

Розвинулась комедія, шанує в пам’ять сміх
Відкиньмо псевдоніми всі, устанем сред нових!
Налиємо солодкого, покажемо ліси
Поважали геть брехливу казку
Бо на ній ми лиш росли

Вже не знаю що я бачу
Не боюся те, в що вірю
За межею – небезпечно
Там горить твоя надія

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Філософські Зайда

Зайда

Дочекалися бабайки
Оцінили суть
Поставили дизлайки

Єдине, що насправді ти жадаєш
Вже давно під боком зігріваєш
Припини ж щоночі
Зазирати під матрац

Як довго будеш…
Ховатися під ліжком?
Знай, тебе не будуть
Виловлювати нишком

Грай но, вітер, грай!
Зазивай
Зайду із-під ліжка

Омани його
Хай подумає хоч трішки

Єдине, що не треба знати
Все не хоче сон лишати

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Позначка: Душа

Кожен вчинок має свої наслідки

Час не лікує

Душа

таємниці в мені

ювелірна душа

ТАТУ

На що стелять доріжку

Твердію

Там горить твоя надія

Зайда

Сторінки

Архіви

Категорії