Наші душі мертві,
Не відчули вони,
Як в їх спини
Був встромлений ножик війни,
Як згорають ущент
У пекельній війні
Мертві душі,
Що бУли раніше живі.

Війна крутить і крутить
В мертвих душах свій ніж,
Душі мертві в тілах,
Що ще досі живі.
Ми із мертвими душами
Вже живимо,
Від війни все сильніше
Ми всі біжимо.

Біжимо від війни,
Від ножа, що в спині,
І шукаємо шлях,
Збігти як від війни.
Божевілля забігу
Ми могли б зрозуміти,
Якщо б душі свої
Змогли б оживити.

Ми по колу, по колу,
Ніби по іподрому,
Біжимо від війни,
Біжимо її колом.
Із ножем біжимо,
Війна що в нас встромила, -
Від ножа біжимо,
Із бажанням, щоб випав.

Кровоточать в нас рани
Криком горя і туги, -
Душі мертві,
Та виють наче білуги.
Душі стомлені криком,
Нудьгою війни,
ПрирЕчені бігти
З ножем у спині.

Життя наче у клітці,
Свобода у колі,
В його нескінченності
Мара є волі.
Тому біжимо,
Душі самі змертвляємо -
Інакше як вижити
Не відчуваємо…

18-11-2022