Пора – зима,
Місяця лютого,
Дня раннього четверга.
З вікна бачу,
Як у бік міського аеропорта,
З неба впало не сонце,
А ракета з кривавого кремля,
Котру запустили гидотні москалі.
Ніби й така далека відстань,
І такий великий шлях,
А хвилин зо десять,
І вже помітно сяйво,
Та страшного вогню,
А не доброго сонця.
Бачу із свого віконця,
Як до того пекельного вогню,
Їдуть пожежні автівки.
У новинах кажуть,
Що на Київ женуть,
зетівські танки й броньовики…
У душі море горя, розпачу й страху,
Бо розпочалось все раптово,
Та перетворилось у страшну війну.
Але краще бути,
У клятій війні та страшному вогні,
Аніж з мерзотним кацапом
У рідному домі на своїй землі.

• Твір:

  Знову тривога
  Ще раз той Міг
  Хтось там радується..
  Може й хтось втік

  В когось біда
  В когось свята
  В кого десь мінімальна пенсія..
  Десь там в когось дядько в депресії

  Але це не так сильно важливо
  Бо ракета це те - що зробить всім диво!
  Десь там прилетить біля чиєїсь домівки
  А може в дупло, до маленької білки!

  Може десь біля озера
  Може саме в той дім!
  Але вороже клятий!
  Получиш двобій!

• Твір:

  В віра в Бога в голові пропадає
  Спитаєте чому?
  А х*й його знає..

  Я Справді вірив з дитинства
  В всевишнього Бога
  Але коли війна, з ноги, влетіла у рідні дома
  Сумніви прийшли, та думаю це не дарма.

  Чому помирає мирне населення
  Якщо Бог казав не вбивати!
  Чому страждають новонароджені діти
  Якщо Бог казав - добро дарувати!

  Чому в християнина батько
  На війні помирає..
  А в атеїста рідний тато - Крузачка на 4.4 купляє

  Чому те цунамі..
  Людей без рідні залишає?
  Чому.. землетруси
  Доми забирає?

  Зараз добре задумайтесь
  І в мене питання одне
  За що так жорстоко?
  Можна й полегше тепер..

• Твір:

  У Маріку було жахливо
  Вони бомбили кожен день
  Ми ховалися в підвалах
  Збираючи усіх дітей

  Ці діти знову плакали
  Чекали свої матері
  Котра скоро вернеться
  Якщо якась граната в тім дворі..
  Ще раз не взірветься

  У ріднім місті було страшно
  Обстрілювали все підряд
  Та їм все ж байдуже було
  Чи це родом, чи воєнкомат..

  С-300 запускали всюди
  Куда летіло, там лягло
  А тіло дівчинки, котра була в садочку
  На віки вічні - полягло!

• Твір:

  І жила та сім'я біля Бахмута
  Не знала радості й печаль
  Але той танк, у синьо-білій фарбі
  Заїхав в дім, в якому жив той дід

  Розрушена хатина ще стояла
  Сім'я в тих нелюдів благала
  Просила лиш, життя свого
  Але їм так байдуже було.. "І ось тепер, нема його"

  Убили кати, того діда
  Який лиш доживав своє
  Хоча їм було так начхати
  Що із патрона, стрільнули в хребет..

  І ось не стало того діда
  Котрий всю пенсію збирав
  Щоб подарити все, своїм тим внукам, тій родині
  Але ці орки, вичистили все!