Головна
Влада,сила, примха, докір
У наказах її спокій.
Зверхність здалеку покаже,
Живе так як карта ляже.

Всі капризи геть на показ
І відверту всю жорстокість.
Докорінну та зрадливу
Безпринципну й горделиву…

Чом корону ти оділа
Й на пристол сміливо сіла?
Чом ти дивишся гордливо
Погляд кинувши брезгливий?

Чим ти краща,чим мудріша?
В чому суть твоя біліша?
Сили власної не маєш,
Симбіозом виживаєш.

Де змогла там і зосталась
Там красою придержалась,
Там утерлася в довіру,
Там висадила ніж у спину.

Ти не та ким видаєшся,
У обличчя лиш смієшся,
Обернувшись позад очі
Ти кинджали точиш точиш.

Хто ж насправді Королева?
Та в кого рука сталева,
В кого у очах іскриться мудрість десь на дні в зінницях.

Де надійні ніжні руки беруть на свої поруки,
Та з колін що піднімає
Всім і вся допомагає.

Щирість,мудрість і відвага,
Перешкода і наснага,
Сила духу й сила слова
Та що підкоряє знову.