Про життя Коли забуваєш життя цінувати

Коли забуваєш життя цінувати

Коли забуваєш життя цінувати,
То смерть не забуде про це нагадати.
День кожний в житті, безперечно, важливий.
Щодня ми отримуємо якесь диво.

Барвиста веселка за обрій сягає,
На сонці немов гімн життю награває.
За клопотом часто не бачиш це диво,
А це, безумовно, важливо й красиво.

Не страшно в житті, десь не так щось зробити.
А страшно не діяти і не творити.
Адже бездіяльність, – часу марнування.
Досягнень життєвих і мрій блокування.

Помилки важливо завжди визнавати,
І діяти так, щоби їх виправляти.
Сприймати красу і гармонію світу
Життя , яким є воно, треба любити.

Коли забуваєш життя цінувати,
То смерть не забуде про це нагадати.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя БУДЬМО ДОБРІШИМИ

БУДЬМО ДОБРІШИМИ

Всі будьмо добрішими й світ стане кращим,
Лиш правді у вічі дивімось щораз.
Молі́мось за те, щоб не став світ пропащим,
Й не чули ніко́ли образливих фраз.

Всі будьмо добрішими й світ таким буде,
Та й будьмо коректними й правду кажім.
Живім лиш по правді, всі добрії люди,
Й повагу до інших завжди́ бережім!

Всі будьмо добрішими й світ наш розквітне,
Розквітне добром і нена́висть втече.
Бажання до кращого – в всіх заповітне,
І серце за правду нехай не пече.

То ж будьмо добрішими й чуйними будьмо,
Стараймось творити усюди добро.
Бажання ПРО КРАЩЕ ніхто́ не забудьмо,
Й хай Ангел візьме́ всіх під сво́є крило.

08.02.2018 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2018

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя БУДЬМО ДОБРІШИМИ

БУДЬМО ДОБРІШИМИ

08.02.2018 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2018

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

Непросто в людях щось змінити,
Додать у ду́ші їм добра́,
Й жорстокість всю до тла спалити,
Й зібрать для них букет тепла́.

А заздрість всю змолоти в жорні,
Й нена́висть стерти в порошок,
Щоб ду́ші не були́ потворні,
Й щоб зваженим був кожен крок.

Якби ж то всі були́ добріші,
То й світ одразу б кращим став,
Та й щоб думки́ були́ світліші,
Дух доброти щоб панував.

Бо доброта лікує душу,
Красивих барвів додає.
Взять для прикраси, мов картушу*?
Її ніхто не продає.

Щоб доброти усім дода́лось
Й від цьо́го світ добрішим став.
Якби ж таке зробити вда́лось –
Ніхто́ б ніко́ли не страждав.

14.11.2021 р.

*КАРТУШ – ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять написи, емблеми тощо.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

Бо доброта лікує душу,
Красивих барвів додає.
Взять для прикраси, мов картушу*?
Її ніхто не продає.

14.11.2021 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Годі корупції і брехні.

Годі корупції і брехні.

‎Годі вже, люди, терпіти це зло,
‎Тут правду продали, за тепле гніздо.
‎Де судді і копи, як тінь у вікні,
‎Не служать закону, а хто заплатив.
‎
‎Де влада мов каста, немов дика зграя,
‎Що знову тарифи підняла за хмари.
‎Вони у палацах, народ у боргах,
‎Ще й серце країни стискає війна.
‎
‎Закон проти люду, немов ніж у спину,
‎Ну а “справедливість” в в’язниці закрили.
‎Та не забувайте пани що на троні,
‎Не вічно носити вам, корону й пагони.
‎
‎Майбутнє будуєте ви на піску,
‎Бо чесність продали, як рідну землю.
‎І кожен міністр, мов шулер – картяр,
‎Народ у цій партії обмухлював.
‎
‎І діти ростуть – без віри, без слів,
‎Бо бачать неправду і системи гниль.
‎Та бачать із малку, щоб бути, щоб жить,
‎То кланятись й красти потрібно уміти.
‎
‎Тут села стоять як туманні примари,
‎Бо піч не горить, дрова золотом стали.
‎І люди рахують копійки останні,
‎Щоб вижити просто, на зло олігархам.
‎
‎Про все це мовчить телебачення світле,
‎Де правду купили й про що говорити.
‎І думають люди нічого не знають,
‎Та істина вийде її не сховаєш.
‎
‎Бо скільки не крадь і як не бреши,
‎Одна лиш мораль у кінці на землі.
‎Голим приходиш і йдеш без душі,
‎Лиш костюм на тобі – все що ти заробив.
‎
‎Тож подумайте владо, про тих хто внизу,
‎Про матір що молиться в темнім кутку.
‎Про руки трудяги в мозолях й поту,
‎Що держать державу, в годину тяжку.
‎
‎Ці люди дорожче любого бюджету,
‎Вони не раби для податків і черги.
‎Це сила країни, це нації світ,
‎Всі схеми впадуть – а народ буде жить.
‎

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Не залишайте на потім.

Не залишайте на потім.

‎Не кажіть собі -“зроблю колись”,
‎Бо “потім” стирає всі мрії.
‎Так тихо минає ранковий блиск,
‎І ніч свої крила розкрила.
‎
‎Ми часто чекаємо прийде той час,
‎Та він не приходить ніколи.
‎Бо завтра, це ніби туманний міраж,
‎Що тане на обрії долі.
‎
‎Сьогодні – це шанс, що горить у руках,
‎Це подих, що вже не вернеться.
‎А завтра лишитися може у снах,
‎В надії що потім проснешся.
‎
‎Дитинство минуло, як тихий момент,
‎Де сміх був і пісні лунали.
‎Тепер лише спогади, виросли ми,
‎Самотність, нам подруга стала .
‎
‎Без стуку дорослість прийшла у життя,
‎Із нею проблеми і втома.
‎Бо час не питає ” чого ти бажав?”
‎Він просто проходить невтомно.
‎
‎Ми так боїмося зробити той крок,
‎Який приведе нас до мрії.
‎Та гірше прожити без цілі роки,
‎Подумавши потім ще встигну.
‎
‎Не жди поки доля подасть тобі знак,
‎Не слухай поради мінливі.
‎Бо день не повториться, він ніби птах,
‎Злітає, торкнувшись події.
‎
‎Не жди ідеальності ,пастка вона,
‎Її не існує в природі.
‎Живи поки серце підказує шлях,
‎І очі горять до нового.
‎
‎Хай страх не хапає за ноги тебе,
‎І сумнів не давить на плечі.
‎Та спробу невдалу ,ще можна змінить,
‎Ніж втрачений час, мрію, речі.
‎
‎Бо мить, це вогонь що палає в тобі,
‎Не думай його погасити.
‎У правді живи, проживи у журбі,
‎Тож дій, не здавайся ,не бійся.
‎
‎Так час промайне, поки будеш сидіть,
‎Коли відкладаєш на потім.
‎І йде день за днем, ну а ти ніби спиш,
‎Під тягарем власних ” не зможу”.
‎
‎Так встань і зроби, те що треба в цю мить,
‎Хай серце веде тебе й доля.
‎Бо ” потім”, табличка зруйнованих мрій,
‎Знай життя любить слово “сьогодні”.
‎

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Кохання НЕМОВ ТРОЯНДА

НЕМОВ ТРОЯНДА

Немов троянда, соками налита,
Для тебе я такою постаю,
Й цілунками, мов росами умита,
Що квітне із тобою, як в раю.

Немов троянда, що до себе манить,
Яку ти, мов зіницю, бережеш,
Й колючками тебе вона не ранить –
Кохання є й йому немає меж.

Немов троянда запашна і мила,
Одна така, для тебе лиш, одна.
Яка тебе зненацька покорила,
Й дурманить без грайливого вина.

Немов троянда, з іменем КОХАНА,
Струнка, яскрава, віддана тобі,
Щоб був щасливим – Богом тобі дана,
І дякуєш за неї у мольбі.

Немов троянда, у саду твоєму,
Милуєшся, лелієш ти її,
Богиню бачиш в образі моєму,
Для нас обох співають солов’ї.

Немов троянда, квітну із тобою,
Наповнена коханням і теплом,
Зали́шуся назавжди я такою –
Ти став моїм живильним джерелом.

11.03.2024 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Кохання НЕМОВ ТРОЯНДА

НЕМОВ ТРОЯНДА

11.03.2024 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Лірика життя ДУША

ДУША

ДУША я, вільно скрізь літаю
Несусь у вічність, у безкрай.
Вир почуттів в мені палає.
Вони стікають через край.

Хвилює і тривожить серце,
Що ніби рветься із грудей
Кохання пристрасне, гаряче,
Яке єднає двох людей.

До рідних, близьких і до Бога,
Прихильність, вдячність і любов,
Рікою линуть у безмежність
Підносять над усім немов.

А в тебе, РОЗУМ,- світ холодний.
Все по поличкам ти кладеш.
Розмірено ідеш позаду
Неспішно йдеш, не доженеш.

В коморі темній сидиш сиднем,
Думки ганяєш з краю в край.
Вони немов замкнуті в клітці.
Думки твої ГОРЛАЮТЬ! ЗНАЙ!

Я ж, полюбляю тихий шепіт,
У мене мова почуттів,
Комфорт душевний полюбляю,
Потоки ніжних , тихих слів.

Отож, коли ДУШАа літає
А РОЗУМ ззаду десь плететься,
То навкруги все завмирає,
А потім – БУРЯ! КРАХ НЕСЕТЬСЯ!

ЄДНАННЯ РОЗУМУ з ДУШЕЮ
Почне творити ЧУДЕСА.
Гармонія із щастям прийдуть.
Настане біла полоса.

А інколи, – й таке буває,
Потрібно йти за почуттям.
Яке наповнить вщерть, до краю,
Нестримним ЩАСТЯМ все ЖИТТЯ!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Позначка: Життя

Коли забуваєш життя цінувати

БУДЬМО ДОБРІШИМИ

БУДЬМО ДОБРІШИМИ

ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

ЯКБИ Ж ТО ВСІ БУЛИ ДОБРІШІ

Годі корупції і брехні.

Не залишайте на потім.

НЕМОВ ТРОЯНДА

НЕМОВ ТРОЯНДА

ДУША

Сторінки

Архіви

Категорії