Немовлям приходим в світ ми,
Без нічого,чистий лист.
Лиш одна мета,щоб жити,
Пам’ятати кожну мить.

Не цікавлять нас ні гроші,
І у кого більший дім.
Головне батьки і рідні,
Просто щоб вони були.

Йдуть роки,ми вже дорослі,
В кожного своя сім’я.
На роботу і з роботи,
Так проходить все життя.

Ввечері сидиш на кухні,
В голові киплять думки.
Крадькома згадав дитинство,
Як ти безтурботно жив.

Бігав, грався,був щасливий,
Кожен день,як нова гра.
Жив той час і ту хвилину,
На перед не забігав.

Так чому з роками розум,
Робить роботів із нас.
Без емоцій з черствим серцем,
З ціллю тільки зароблять.

Пів життя працюєш чесно,
Щоб достаток був комфорт.
На папір роки міняєш.
Тільки з чого більший толк?

За посаду і за статус,
Ти здоров’я віддаєш.
Йдеш по головах до цілі,
І не має більше меж.

Але ж це усе безглузде,
Як би не старався ти.
Все на що життя потратив,
Не важливе у житті.

Хоч кричи усе це дітям,
Я робив майбутнє їм.
Та для них це не важливо,
Їх дороги не твої.

Їм важливо щоб з тобою,
Більше часу провести.
Світлих спогадів у пам’ять,
Якби більше зберегти.

Так пройде життя і фініш,
Марафон дійшов кінця.
І усе за чим ти гнався,
Змиє часова ріка.

Четверта весна без тиші ,без миру,
І безліч життів вже забрала війна,
Гектари землі майорять прапорами,
А їй ні кінця ні краю нема.

Сили могутні світів і релігій,
Боги онуків, і Бог християн.
Хочу до всіх вас сьогодні звернутись,
Годі випробувань дочкам й синам.

І тут не важливо якої ти віри,
Бо смерть не сортує,при ній рівні всі.
І боляче чути про сотні загиблих,
Бо ми на землі цій всі сестри й брати.

Коли поміняються цінності в світі?
Де гроші і влада лише інструмент.
Що справжнє багатство ,життя і здоров’я,
І дім наш земля ,без кордонів і меж.

Не треба дебатів хто круче у світі,
За кольором шкіри рівняти людей.
Доводити чия зброя сильніша,
Не треба життя марнувати на це.

Прозрійте нарешті, до поки не пізно!
Живіть по людськи, без хаосу й війни.
Заради амбіцій не вбивайте подібних,
Багатий чи бідний всі рівні в кінці.

я знову одягаю кляту маску
знову граю чужу роль
розіб’ю свою любиму чашку
й все поставлю на повтор

знову натягну легку усмішку
зроблю вигляд, що я жива
та всі ми знаємо, цю кінцівку
всі ми знаємо, що зовсім не жила

і ось, я знову одягаю маску
і знову, граю чужу роль
потім розповім вам казку
де я граю, вже свою роль