а характер - тонка порцелянка
сніжно - біла
з малюночком сонця
до музею б її - та не вчасно
надто горда
і надто доросла
вона буде тужити у храмі
не співатиме літургії
зустрічатиме радо світанки
попри мури високі
й решітки
най на вигляд крихка
порцелянна
емальована
кришталева
за фаянсом
за ідеалом
зачаїлася Королева...

...казали що вона ніколи
ніколи , чуєш ? не була своєю
завжди чужа , завжди якась
непевна
знайомі ? ні
а подруги - тим паче
вона чужинкою собі щодня
і плаче
ніхто ніколи тих не бачив сліз
на людях завше - посмішка й мовчанка
але ж хто вірить в те , що показне ?
для сліз і плачу - ніч
і дике поле
бо плакала вона лише вночі
їй сновидінь полон був не під силу
блукала
марила
шукала
голосила
а вдень - нічого
лишень тиша
тиша...

...казали , що вона тебе чекала
не знала хто ти
відкіля
чорнявий ти
білявий
чи русявий
чи може злитий молоком віків

...казали , що вона начаклувала
що долю наперед свою й твою
дізналася
знайшла
затаврувала
і від тих часів чекала на своє

хто-зна
говорять люди різне
балакають
від себе додають
чи можна вірити у всі ті оповідки ?

хто-зна
можливо
схочеш
перевір

вона ще й досі там когось чекає
ще й досі , кажуть , плаче
самота
можливо казка
а можливо правда
от тільки якщо так -
чия ж тоді вона ?