Чийсь батько в окопі ще досі ночує
Поки твій братик у Польщі, знову танцює
Радійте, Радійте – нічо не жалійте!
Я вам не бороню – але згадайте хлопчагу в окопі з броньою!

Якому б поїсти свіжого хліба
Якому переодітись
Але ні, він на стражі!
Йому нікуди дітись!

Йому б маякнуть до матусі своєї
Спитати чи не скучає..
Але цей молодчага в окопі
Його відправили в 0, до повної жопи!

У нього всі боти в болоті
Вся форма вже засихає
Але герой, цей хлопчина!
На дальше русню відбиває!

Відбиває кордони, які ті забрали
А хто це забрали?
Хіба не вандали?
Хіба мирні люди!? – Та ні! Це ті ще паскуди!

Яким би лише всіх вбивати
Щось нове забрати
Та типу “гордо сказати”
Ми прийшли захищати!

• Твір:

  Коли в мене спитали.. - : "Ти за Ізраль чи Палестину?"
  Я гордо відповів - За рідну Україну!
  За ту яку воює молодняк, на границях з бульбою страхує цих дитят..
  Тих дитят, що випускають в небо МІГа, і гудок тривоги лунає не в потіху..

  І знову він, і знов тривога, і треба бігти вже додому..
  З одного боку круто це.. А з іншого обдумай все...
  Так - це круто, я не спорю, сидіти з ранку, пити чаю вдома..
  А не в морозі в -5, сидіти знову в школах..

  Але воЯки в цей мороз, страхують чисте небо, щоб не запустили знов калібр той, що вб'є цілу сімейку.
  Він вб'є людей, які хотіли жити. - але В.В хотілось знову нашкодити..
  Він знову хотів траур, він знов хотів біди, але те ППО, що знов стояло в полі, зробило так, щоб не завдало людям болі.
  Начебто й гаразд.. Збили той калібр, але осколок нього, потратив в ту домівку.

  В ту домівку.. Де жили прості люди, ні.. не нацисти, не Бандери.. а просто життєлюби...
  Трагедія в людей знову десь настала, поки мажики при владі, знову все забрали.