Вибух… всередині вздригнулось…
Жах по обличчям проминув…
Дитина кинулась до мами,
Щоб страх її в мамі втонув.

До шиї сильно притискається
І тим на захист сподівається.
З нею єдиним хоче стати,
Їй так безпечніше із мати…

Мама її до себе тисне,
Тримає якомога міцно,
Хоч все чудово розуміє,
Так врятувати не зуміє.

Їй і самої дуже страшно,
Сама би кинулась до мати.
Та заспокоює дитину
І молиться, що горе мине.

Біжати, хочеться біжати,
Та страх не можна показати.
Себе в руках треба тримати,
Дитині спокій зберігати.

Так тиснуться один до одного,
В середині усе холОдніє.
В обіймах їх серце стискається,
Взаєм любові проявляється…

Час мине… майже заспокояться…
Життя звичайне в них продовжиться…
Та від новин у жах кидає,
Мати дитину пригортає.

Міцно до себе притискає,
І в тиші голосно ридає -
В іншому місці з-під завалів
Маму з дитиною виймають…

Дитина те не розуміє,
Від чого мати сльози лиє.
Наївно й лагідно втішає…
Інший жах сльози викликає…

20-01-2023

Сколихнула серця́ страшна звістка,
На фронті зів'яла ще одна квітка,
Мамина й татова люба донечка,
Тепер не усміхнеться їм рідне сонечко.

Наша чиста, невинна дівчинко,
Пташечка дорога, мила перлинко,
Відлітає від нас із татом так рано,
Тепер ніколи не загояться рани.

Ятрить душу невимовне страждання,
Закінчилися всі нездійсненні бажання,
Ти була лікар, пораненим допомагала,
Щоб солдат вижив, у Бога благала.

Руками закрила очі бідна мати,
Почала сильно кричати і гірко ридати,
"Я все віддам, тільки повернись доню!
Я не зможу жити..!" Впала додолу...

Всі проводжають дівчину-захисницю,
Молоду, невинну, Героїню білолицю,
В останню путь несуть їхню дитину,
Яка захищала свою неньку-Україну...

06.04.2023. С.М. Онисенко

Вірш присвячую всім Героїням-захисницям, які загинули🙏💙💛
Героям Слава! Вічна і світла пам'ять!
На світлині зображені Героїні, які захищали нас і загинули, але пам'ять про них жива і вічна! Їхні імена:
Романчук Анастасія; Аліна Лук'янова;
Владислава Черних; Таня Фесенко😪🙏😔