Знову в сад
повернулась весна,
Ніжним щебетом,
сонцем ласкавим,
Зеленіла, зростала трава,
Теплим вітер ставав
і слухняним.

Загуділа між квітів бджола,
Поряд муха тихесенько сіла,
В береги закортіло й пішла,
Стрітись й там із весною хотіла.

В нових пагонах вже очерет,
І верба зеленіє із зіллям,
Пишуть хвилі знов
неба портрет,
Вітерець пробігає між гіллям.

Крайню хвилю в долоні взяла,
У траву та в краплинах
сховалась,
Все радію, що поряд весна,
І дивуюсь, що знов дочекалась.

15.11.2024.
Ганна Зубко