І задивилось небо в річку
Після тривалої грози,
На свою гарну, нову стрічку —
Веселку в різні кольори.

І задивилась річка знизу,
Й струмок — дорогою спішив,
Погнала в небо вітер звичка,
Зблизька поглянути хотів.

За ним вслід погляд ув’язався,
Обцілував ті кольори,
І, задоволений, подався
Блукати в тихі береги.

Туди-сюди мотався вітер,
Веселки колір блід, зникав,
Його розвіяв, наче витер,
Чи поміж хмари заховав.

06.12.2024.
Ганна Зубко

Хлюпоче хвиля
під вербовим гіллям,
Вбирає воду,
спрагло п’є пісок,
Між очеретом
в’ється вітер, зіллям,
Танцює дивний
на воді танок.

Голубизною
небо задивилось,
Співала пташка
поряд у кущі…
Не танцювалось долі,
не судилось,
Співалось… з сумом,
щиро, від душі.

04.03.2024.