Пішло сонце на захід, у вечір,
Стихли шелест, птахів голоси,
Вже ляга прохолода на плечі,
Густі сутінки заповзли.

Спокійнішають вулиці, сквери,
Метушня вся зникає з дворів,
Усе рідше поскрипують двері,
Немовляти плач долетів.

Дзвін ключів —
і поріг вже позаду,
Привіталася — звичка стара,
Зайшли сутінки в дім і до саду,
Що притих біля мого вікна.

Ганна Зубко
04.10.2024.