Люблю я місто Запоріжжя
Де виріс я, гулять ходив
Із батьком на рибалку їздив
І щук великих я ловив
А річка Дніпро, така велика
Від берегів вже відійшла
Там, де колись звучала пісня,
І травкою вже заросла.

Серед сосен, в тіні старих,
Де юність моя мрії плела,
Збиралися ми, друзі в сміх,
Під небом синім, що нас зберіг.
А вечорами, коли світало,
Крізь вулички лунали слова,
Місто моє, ти — серця палко,
Твоїм ритмом живу я знову.

На площі, де весняний цвіт,
Звучать мелодії весни,
В обіймах твоїх, немов у мріях,
Відчуваю я тепла хвилі.
І кожен камінь, кожен дім
Зберігає спогади мої,
Серце моє, ти — вічний дім,
В тобі я завжди, в тобі я живу.

Люблю я місто Запоріжжя,
Де сміх і сльози, де мрії співають,
Де кожен день, як нове відкриття,
І пам’ять в серці ніколи не зникає.
Твої вулиці — моя доля,
Твоя краса — мій вічний шлях,
Запоріжжя, ти — моя гордість,
З тобою я завжди, з тобою я в вічність.