Життям між небом і землею
Іде, всміхаючись, весна,
Поля із чорною ріллею,
Погнала в ріст озимина.

ГалЯва в зелені у лісі,
При річці луг зазеленів,
Квітує ряст вже на узліссі,
Вишневий сад весь побілів.

Ще зарожевить яблунь цвітом,
Всюди фіалками сипне,
Їх пелюстками, (перед літом),
Притрусить землю… і піде.

23.03.2025.
Ганна Зубко