Вже інша роль, у іншій сцені,
Сім'ї бо вже немаю,
"Кобзар" відкладений, Єсенін,
Скрізь песимізм без краю.

Плинуть хмари' десь із-за гір,
На дощ все заслуговує...
Ручка цілує знов папір,
Словами заціловує.

В рядки шикуються вони,
Так треба, так і водиться,
І ще слова, і знов рядки,
Ось-ось вже вірш народиться.

11.06.2023.