Уже скоро весна,
защебечуть птахи,
Молочій зажовтіє у травах,
Відлітають роки невідомо куди,
Залишають життя
в своїх справах.

Зацвітуть знов сади,
задухм’янить бузок,
І коса задзвенить між травою,
Пригадалось з моїх,
із життєвих казок,
Посміхаюся, з болем порою.

Яблуневий туман
сипне вітер до ніг,
Заколишеться гілля. Як мило!
І полине туди, до далеких доріг,
В те село, що садами біліло.

22.02.2025.
Ганна Зубко