Тиша ночі огорнула море,
Промінь Місяця, як срібний шлях…
Хвилями гуляє човен…

Так чарівно…щастя змах...
Відродилося прекрасне й вічне,
Знову завмирає мить в душі...
Неймовірне і таке космічне -
Буде вічно з нами у житті!
Разом з горизонтом злився -
Темний, водяний настил...
Задивлюся в обрій вічний,
Я почую, як лунає спів…
Звуки ночі…плескіт моря…
Світяться зірки ясні…
Мить натхненна, місяць, човен…
Фібри ніжності в душі…