-
Луною котиться минуле,
Дихає в спину здалека,
Знов наздогнало, штовхануло,
Іде, на п'яти наступа.Воно з'являється й зникає,
Всюди за мною, наче тінь,
В свої події повертає,
В декілька моїх поколінь.В'ється у пам'яті, плететься
З різного кольору ниток,
Інколи, ніби, схаменеться,
Знову змотається в клубок.Все ж, як собака, йде по сліду,
Клубок той котиться до ніг,
А чи я йду, а чи я їду ---
Вдаряє спогадів батіг.17.05.2023.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська