В дитинстві брат
вчив малювати,
Любима справа то була,
Бабуня — хрестик вишивати,
Свій дар мені передала.

Ще научала жито жати,
У праву руку й серп взяла,
Привчала мама прибирати,
Всім помічницею була.

На ту слухняність
та старанність
Батько уваги не звертав,
Лиш на дорослу
милосердність —
Нездужав, косу в руки дав.

З дровами теж
навчив справлятись,
Шрам від серпа, сокири, вил…
Назад воліла б повертатись,
Гадаю, вистачило б сил.

Росою, вдосвіта косила,
З трав виганяла цвіркунів,
Вмивалась потом, все спішила,
Будильник на межі дзвенів.

Життя вертілось на два боки,
Та все змінилось, відійшло,
Нема з городом більш мороки —
Давно покинуте село.

01.06.2024.