На календарі двадцять четверте
А в голові слово - війна
Та ні, мої кохані, милі
Сьогодні святого нашого Різдва.

І ми їмо вареники, ласуєм й смакуємо
Ці колядки різдвяні в голос шануємо
Але забуваєм про наших солдатів
Яким на передку, не до куті, краще б кілька гранатів.

Запитавши у них
- "Що там святкуєте?"
Ні, втрати бійців..
Наших, рідних рахуємо..

Поки одні пампухи доїдають
Інші..
Шматок хліба
На трьох розділяють

Але кажуть гаразд, ми стоїмо
Але якже важко бійцям
Нашим тим..
З ТРо..

Поки дальше ТЦк людей забирає
Той головний, вже третю віллу купляє
Ні, не в Бахмуті, не в Запоріжжі
А в Закарпатті, десь там на границі.

Нехай все купляють
Нехай все будують
Після перемоги
Заберем й подаруєм!

Поки вояки, наші доми захищають
Ми під свічкою, кисіль доливаєм
Але ми пам'ятаємо вояки про вас!
Так не так часто, як хотілось б вам.

Ми розуміємо
Що вам там, всім важко!
Але ми зробимо все!
Щоб подолати цю рашку!