Теребить вітер листя юне,
Весною травень вже бреде,
Потиху хмара небом суне,
У сонця посмішку краде.
Хвиля за хвилею котилась,
Немов радіючи весні,
Та раптом хмара зупинилась,
Сипнувши крапельки рясні.
В грайливі хвилі, поміж трави,
В кущі привабливі, густі,
В плакучі верби, кучеряві,
І в звичайнісінькі, прості.
13.05.2025.
Ганна Зубко
Йшла похилена старість,
зітхала,
Притомилась, на лавочку сіла,
Свою молодість враз пригадала,
Адже поряд чиясь гомоніла.
Розвівав вітер коси роками,
Ішла молодість, бігла, спішила,
Тепер блудить у снах берегами,
І ще в пам’яті слід залишила.
Пішла молодість, відгостювала,
Лише згадку про себе лишила,
В вікна старість,ішла,поглядала,
Несподівано двері відкрила.
Зупинилась навпроти, в порозі,
По ногах сквозняком, наче,віє…
Снами бігають ноги ще босі,
Не спішить ніде старість,
не вміє.
17.08.2024.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
