Мам, зізнаюсь, вже інша, не та,
Добротою що наскрізь світилась,
Мам, я гірша, цинічна і зла,
Навіть злом за зло розплатилась.
Зникла ніжність, мам, утекла,
На неправду я знов розгнівилась,
В мене злоба, мам, увійшла,
Я ж на світ не такою родилась.
Вас усіх, мам, люблю через раз,
А чи, може, зовсім розлюбила,
Бачу, мам, стіна поміж нас
І забрати її вже несила.
Жаль, мам, зник, усі почуття,
Я, неначе, переродилась,
Мам, скажи, де моя доброта? —
До ікон мати тихо молилась.
02.01.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська