-
З Депресії вийти було не складно, реально.
Старався між нами робити романи, старався зірки з всіх небес позбирати..
а в відповідь лиш я почув - 'А ну хватить...'
Знала б ти, скільки білі зробила, хех.. а я тобі в відповідь на колінах з хлібом та сіллю
Чому такий добрий спитала разок? Тому що я знаю, що таке запасний чувачок.
А знала б ти скільки ночів ревів я.., так що мої подушки блять в калюжах залились..
Ми вже не спілкуємся третій деньок, скучаю чи я? Ні.. Лан, бувало разок..
Згадавши всі наші круті вечорки, блін, реально хороші були часи..
Останнє що хочу тобі я сказати, дякую за все, прощавай любий кате.
Позначка: зірки
Тиха ніч
-
Спокійно так, вечі́рня тиша,
Ні́ченька йде, те́мрява густі́ша,
На небі місяць і зі́ронька сіяє,
А весна сміється, тра́вами буяє.Немов на спо́відь, я лечу,
Від всіх негара́здів я втечу,
Зірочка́м розповім свої секрети,
Видніються вдалечині́ дере́в силуети.Я обіймаю по́глядом хмаринку,
Дивлю́ся на чорну і сіру картинку,
Яку малює ніч темними фарбами,
Вона зачаро́вує мене своїми ба́рвами.Ні́ченька вкрила все небо,
Жовтими во́гниками-зірочка́ми,
Мене десь в дитинство поне́сло,
З коли́скою і ма́миними казка́ми.В темряві мої думки линуть,
Ніч напуває цілющим зіллям,
Серденько моє і душа відпочинуть,
Осяяні місячним промінням.26.03.2023. С.М. Онисенко
***
***
Віз Великий сяє над
школою,
Над вишнею чорною
голою,
Над старим димарем,
Над хатою,
Над війною
Лихою, проклятою…
Ми залишимо горе
бідам –
На зорянім возі
поїдем
Журавлиним шляхом
у небо
Від усього, що нам
не треба.
Ти і я, не з тіла,
не з крові,
Але тільки з кохання,
любові.
Ми, зірки Великого
Возу,
Що зронились в сумні
верболози
На сивий осінній іній.
Неподільні!
Єдині!
Вільні!
Дмитро Атасов (Урус)