Постукав дощ, в вікно заглянув,
На шибці сльози залишив,
А потім, наче, в воду канув,
Й з’явився знов,з відра,мов,лив.

Калюжок черги на дорозі,
Стежки промоклі, хміль обвис,
Похмурий вечір на порозі,
Кидає погляд вверх, униз.

З-під стріхи голос горобиний,
Собачий — з двору, від хлівця,
А голос півня галасливий
Почула вулиця уся.

Здригнулась гілка,краплі впали,
З калюж струмочок вниз побіг,
Всі голоси позатихали,
Здається, вечір спати ліг.

10.01.2025.
Ганна Зубко