Ти полюбив мене ще в квітні,
Десь близько років 2 тому..
В любові клявся ти довічно,
Та що мені ось ця любов?

Сказати чесно.. не любила.
Тебе,твій сміх і голос твій,
Що ж.. та не мала крил я,
Щоб полетіть на край землі.

Тікати? Марно, пам'ять вічна,
І не забудеш це в кінці.
Що ж до любові..
Так космічно,але я не любила,ні.
Казала? Так,але ж не правду,
Можливо це була й брехня..
Мене любив ти, але марно,
Тому,що не любила я..

ШАНС БІЛОЇ КРАЛІ

У Карпатах наших зимонька-зима,
Шуби поховали ми усі дарма́,
Й чоботи зимові нам прийшлось виймать,
Знову білу ковдру ними потоптать.

Квітень. Скоро Пасха. Але білий сніг
По усіх усюдах знову в нас проліг.
Квітоньки накрились білим килимо́м,
Хоч давно не спали вже зимовим сном.

У дуеті з вітром ле́гкий морозець
По Карпатах ходять знову навпростець.
Білая перина з легкістю лягла,
Все у білі шати знову одягла.

Зіроньки-сніжинки в легкому танку́,
Всі кущі й дерева в білім кожушку,
Тих сніжинок танець й музика зими́,
Де не кинеш оком – всюди килими́.

Милує це око, але ж квітень в нас,
Квітнути усьому підійшов вже час,
А тут біла ковдра кралечки зими́
Й помахи у танці білими крильми.

У моїх Карпатах кралечка зима,
Хоч уже прощалась з нами усіма.
В квітні повернулась, нам співа романс,
Скористала краля повернутись шанс.

07.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979522

Прийшов до нас квітень,
Теплим сонечком світить,
Промінчиками нас зігріває,
Тихенько вітерець повіває.

Білі і жовті нарциси милуються,
Із зеленими листочками цілуються,
Поважно поставали тюльпани,
Одягнули різнобарвні жупани.

Виглядають проліски тендітні і синенькі,
Різнокольорові крокуси лагідні і гладенькі,
Колихає вітер їхні ніжки тоненькі,
Лоскоче їх за стебе́льця молоденькі.

А навколо бузковий килимок рясту,
Мій квітник прекрашає так рясно,
Маленькі, барвистими очима дивляться,
Весняним дощиком живляться.

А який же гарний садок біля хати!
Ніби побував у царських палатах,
Сливи, вишні, яблука і абрикоси,
Вкриті рожево-білим цвітом їхні коси.

Над квіточками бджілки трудяться,
Пилок збирають, не нудяться,
Медовий аромат пахучого цвіту,
Приваблюють бджолину еліту.

Із бджілками метелики літають,
Весело і грайливо пархають,
Фіалочки їм завжди раді,
Співають, танцюють, як на параді.

Квітень дарує нам чарі́вну казку,
Радість, неймовірну ласку,
Мелодійний спів пташечо́к,
Ніжний аромат квіточо́к.

04.04.2023. С.М. Онисенко