Холуй обідраний, голодний,
Нащадок вічних злидарів,
Потомок"велікого народа"
На Воїна зброю навів.
А Він стояв у весняному лісі
І гордо смерті в очі дивився.
"Ну што нє боішся!"
А Він боятись розлучився.
Нащадок сумнозвісної орди
Думав, що він стане на коліна,
Що, може, вмиється слізьми
А Він сказав лиш:"Слава Україні "
Він же Воїн вкраїнського війська,
Йому Україна пече,
Кров тече у жилах князівська,
Козацька кров у жилах тече,
Тут козача ростуть його діти.,
За Вкраїну дід колись воював..
Там, де до життя тягнулися квіти,
Вкраїнський Воїн життя своє віддав...