В уяві знову
чешу коню гриву,
У безліч кісок
квіти заплету,
У тих далеких
спогадах пориву
Прекрасне втрачене
на хвильку віднайду.

На дотик відчуваю,
бачу очі ---
Розумні, добрі,
гарні, все сумні,
Приходять в сни
короткі, мов пророчі,
Неначе в душу
дивляться мені.

У перекаті хвиль
з ріки п'ють воду,
Слід від копит
лишають на піску,
Коні у лузі,
поряд біля броду,
Звисають гриви
в росяну траву.

У переплеті
вітру із промінням,
У шелесті
калини і верби
Моє минуле,
геть усе, з корінням,
Коню у гриву
хочу заплести.

04.12.2023.