Ти — краса, що сяє, як зірка вночі, Сила твоя — вітрила для моїх мрій. В тобі — природи вся велич і ніжність, Твоя любов — це міць і чистота світу.
Ти — мов річка, що вільно пливе, В твоїх очах — небо, що в серце входить. Я з тобою, кохана, мов в рай потрапив, Твоя сила, твоя врода — вічні урагани!
Ти — мов квітка, що росте на луках, В тобі вся ніжність, вся магія світу. І я відчуваю, як з тобою летимо, Кохана моя, мені з тобою пощастило!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Рішила холодною люба зробитись? Попробуй хочаб раз мене замутити. Спробуй..., зроби.., я буду не проти, но коли ти в ігнорі будеш три роки, вот тут вже боляче буде навпроти. Я стану холодним снігом для тебе, таким ж лідянним як зимою дороги. Спитаєш за що? За що так жорстоко? Сонце моє, я перестав гріти ще тим роком.
Писавши щодня, нав'язуючись знову, боляче робили мені, з кожним днем року. Для людей віддався завжди все на фулл, а вони для тебе як майстри Кунфу. Роблячи боляче хочаби разок, знаю.. що таке вбитий морально простий чувачок. Коли ти людей просив не вчиняти так хижо, а вони тобі гострою шпагою в грижу.
Сидіти в ночі та плакати знову, набридло це всьо, хочеться знову по новій З серпневого дня, я сказав хватить відносин, но знов понеслось, не хватило емоцій.. Йому знову бракнуло чиєїсь уваги, та знову повірив до нової клятви. Та ні.. я не така, як інші доволі, я не роблю жорстоко, так роблять лиш хворі.. А потім що?.. - : "Ти сам себе доводиш до болі.."
Ніхто ніколи не винен, це лише проблеми в мені, нічого нового, сказали мені. Висновок? : - Я в котрий раз розбитий та знову на самоті. Хочеться пожалітись як янгол маленький, але розумієш, що якщо не сам, то ніхто для тебе не буде рідненький. Ладно я вивезу, та встану на ноги, дайте лиш часу, і я відновлюсь до нової болі.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Кохала наречена бузина під білою весільною фатою спекотний червень там, біля вікна, де ми колись любилися з тобою. За травнем я пішов у білий дим. З весною ти розтанула в тумані. Ми розпрощалися з буянням молодим, залишивши півонію у брані байдужого, холодного криштАлю... Кохана, Що же буде з нами далі?
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
*** Кохана, візьми вірш. Хочеш, строфу ріж. Хочеш, крок зміни. Тільки з рими мене не жени. Нехай рима завжди може На мене бути схожа: Темно – руса, блакитні очі; Нехай любить тебе щоночі У твоїх потаємних снах, Де щезають біль і страх щоденного горя розлуки; Де сплітаються наші руки непорушним щастям єднання З тобою, моє кохання. Ерато, візьми мій вірш.
Дмитро Атасов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська