Осінь в мрії свої запускаю,
Прохолоду тих днів, вечори,
Між дубів, по діброві гуляю,
Лину в гай, до калини, верби.

З позолотою стрінуся клена,
Ніжний вітер огорне плече,
Ніг торкнеться трава
ще зелена,
Згодом осінь, немов, обпече.

В небі пташку очима спіймаю,
Забреду у болото доріг…
Із мрій осінь уже відпускаю,
Незабаром прийде на поріг.

21.08.2024.