Ти чуєш мамо? Я уже не плачу…
Відплакала і відхворіла
Та іноді так по дитячому
Нахлине сум, що я безсила

Безсила вплинути на дії
Що відбуваються в житті
І гірко так, нема надії
Такі думки на самоті

А пам‘ятаєш, як в дитинстві
Втішала ти, що все минає
Твої слова ті материнські
У пам‘яті я зберігаю

Ти чуєш мамо? Я все пам‘ятаю!
Хоч і своїм дорослим розумом живу
Порад мені твоїх не вистачає,
Щоб пожаліла, як колись малу

Ти бачиш мамо? Так як ти казала…
Минає все, немає вороття
Та тільки, я тоді дитям не знала
Що те «усе», то є твоє життя

Відплакалось і відхворілось
Ти в моїй пам‘яті жива
Лише у серці шрамом залишилась…
Реальність, що тебе нема

✍️Автор: Лілія Ходус