Дочекалися бабайки
Оцінили суть
Поставили дизлайки

Єдине, що насправді ти жадаєш
Вже давно під боком зігріваєш
Припини ж щоночі
Зазирати під матрац

Як довго будеш…
Ховатися під ліжком?
Знай, тебе не будуть
Виловлювати нишком

Грай но, вітер, грай!
Зазивай
Зайду із-під ліжка

Омани його
Хай подумає хоч трішки

Єдине, що не треба знати
Все не хоче сон лишати

• Твір:

  Я клявся їй у темноті
  Зазиравши в теплі очі
  У них ще доброта була
  А на світанку, вже не та вона

  В її очах я бачив спокій
  В її очах було тепло
  Але коли прийшов я вчасно
  Немов прорізало мене воно.

  Я лиш хотів обійми
  Клявся їй допомогти
  Но вона кохати не уміла
  Нічого, впораємся ми!

  Я допоможу нам, покохать людину
  Щоби бути назавжди
  Щоб не на день, щоб не на хвилину.
  Щоб на віки вічні, разом ми лягли.

• Твір:

  Чому скучає ще по ньому?
  Чому у вечері знов плаче
  Коли той хлопчик, та людина..
  Пішов з життя, немов скотина

  Він пішов, нічого не сказавши
  Він заставляв поплакать наче
  Без ніяких слів, ніяких аргументів
  Утік з її життя..
  Зі всіх простих-всіляких тих моментів..

  Я намагався замінить людину
  Я намагався їй допомогти
  Але в тім вечері, в якомусь там моменті
  Пройшлася знову ножиком мені.

  Я просив не різати так швидко
  Бо старі рани, досі ще болять
  Але ця зайка, та хмарина
  Думала що я
  Чергова скотина..

• Твір:

  І знов побатлився я з нею..
  І вот сподобалась мені..
  Запало в душу, трішечки у серце..
  Її очі.. темно-золоті!

  Дивлюсь на неї, наче як на зорі
  Згадую всі мої ночі
  Як я страждав, в сльозах плакав..
  Але Боже.. інколи допомагав

  Він помагав мені зробити диво..
  Він допоміг мені зробити все..
  Щоб закохатися в людину
  В її серце золоте..

  Я начебто кохаю цю людину
  А начебто й симпатія лише
  Яка різниця, що це є..
  Якщо для неї зроблю, майже все!

• Твір:

  Чому так Возі часто розбивають серце..
  Вроді й добряк, вроді й кохає до іннерції..
  Тільта кидають йому знову вічно, щоб терпів.. страждав.. та плакав звісно..
  Але Возі іноді буває тісно..

  Йому тісно плакати в подушку, коли вбиваєшся в секунду..
  Йому тісно дивитися на те, як людям дарять все нове..
  Я не про подарки.. Я не про річ, я про те кохання, про котру мрію в темну ніч.
  Я ХОЧУ.. лиш одного, добитися чогось нового..

  Вроді й кошти має, але щось не те, хочеться кохання, а получає знов страждання.
  Взяти б за руку дівчину, ту малу, просто дитину..
  А получає знов критину.. ту жорстку й дурну людину..
  Яка вбиває його знову, а він до неї - : "та нічого..."

  В котрий раз, старався перестать кохати..
  Але довірився.. до нової клятви..
  Наче прекрасна, золота людина..
  А в результаті, знов тварина.

• Твір:

  Заміну знайшов? Вибачаюсь.., але я що балабол?
  Ну блін, ну серйозно ви що.. Замінити людину іншою, щоб почувати себе як жучок?
  Бути в безпеці, та бути крутим, ні я лише хотів відчувати себе не більш чим простим.
  Я готовий для людей на край світу піти, а вони що?.. - "чувак ти знову тугий.."
  Про неї я більше слова не скажу, но блін, якщо честно, доволі є важко.