Котрий раз, я знову сам..
Мов попався в цей капкан..
Але я вибратись хотів..
Але цього не зумів.
Вибирався що із сили..
Але мені не получилось..

Спробував я вийти знову..
І попався у триногу..
В ту триногу, де ловлять завжди звірів..
А Возя знову в це повірив..
Він знов повірив в клятву, він знов повірив їй..
Але на цей раз він довів..
Що похати її зміг!

Він зрозумів о котрий раз, знову завжди цей відказ..
Знову завжди ця відмова - а він для неї наче ворог..
Але лиш він би покохати зміг..
Ту чудну, та хоть за ГРІХ!
Чому не обійшов в той день її..?
Тому що.. очі звела ті.

Я так жалію, що не обійшов в той день..
Тепер сижу та плачу еврі дей..
Казав мені мій друг разок - "Бог послав людей чуток"
Я звернення зроблю до Бога, не треба мені ця тривога..
Не треба мені драм та сліз..
Я лиш хотів, вот той - ескіз!