Літо знову пахне запашними
Вишнями й черешнями в саду.
Літо знову нам дарує
Свою ніжну вітамінну смакоту.

Літо не змінилось і прийшло,
Хоч і літо від війни страждає.
Та дарує нам своє тепло,
Мабуть, літо добре пам'ятає

Літні ранки, теплі ночі й дні,
Радісні купання в теплих хвилях
Українських рідних всім морів...
Літо пам'ятає і вже скоро

Все вернеться на свої місця,
Й літо вже чекає свого часу.
Щоби з радістю, і щастям, і теплом
Україну нашу зустрічати.

Літо вже готується... Ще трохи...
Ну а поки - вітамінів час.
Набираймось сили і терпіння.
Все найкраще - ще попереду у нас!

Ось і літо добігає марафон
Днів спекотних, ранків у росі.
Літо відлітає, ніби сон...
Спогади ж лишаємо собі.

Їх складаємо в скарбничку дорогу
І потрохи у нелегкий час.
Згадуємо літню красоту,
Й літній аромат навколо нас.

Бо ж природа ніби еліксир
Від печалі, смутку і тривоги...
Тільки глянь - на гори наші та ліси!
На квітник, що проростає край дороги.

Все в житті колись минає, то ж життя.
Буде інше літо, інша осінь...
Та сьогоднішньому дню повторення нема...
Він і небагато у нас просить.

Просто жити й цінувати теплий ранок,
Спів птахів біля вікна в саду.
Берегти людей, що поруч з нами.
І не поспішати в осінь золоту...

Бо на все свій час, так кажуть мудрі люди...
Нові дні і без нас прийдуть...
Поки ж насолоджуймося літом -
Поки воно з нами, поки воно тут ...